You are viewing mykosovskyy


15_gods-love-hands


1)    Хто любить із Всевишнім (Пресвятою Тройцею) спілкуватися, тобто молитися: вранці, протягом дня, ввечері).
2)    Хто спішить до Господа в церкву на Св. Літургію – в неділі, свята або кожної днини і зустрічається там з Ним регулярно у Св. Причасті, теж сповідаючись принаймні один раз на місяць.
3)    Хто з поміччю віри живе завжди у Божій присутності, думаючи про Творця всього.
4)    Хто довіряє Спасителеві людства, подібно як дитина своїм добрим батькам.
5)    Хто радо слухає Господа Бога, зокрема в Його актуальних скрізь десятьох заповідях, незмінних дороговказах на дорозі до щасливої вічності.
6)    Хто шанує Божих слуг – священиків, які працюють невтомно у Христовому Винограднику (Вселенській Церкві), ведучи християнські душі до небесних висот.
7)    Хто в духовно-молитовний спосіб читає часто або постійно Боже Слово (Св. Писання), через котре Всевишній промовляє до нашого серця стільки разів, скільки ми, звісно, захочемо.
8)    Хто хоче бути схожим на Бога, старається наслідувати у своїх діях Ісуса чи багатьох святих – є чеснотливою людиною.
9)    Хто полюбляє не раз говорити про Господа іншим (ближнім), цікавиться Божими справами більше, ніж людськими.
10)  Хто прагне на землі жити праведно, чинити насамперед те, що до вподоби Господеві, уникаючи весь час тяжкого гріха (духовної смерті).


о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

life-quotes-life-is-too-short-to-wait

1. Будьте бездоганними з вашим словом


Говоріть із чесністю. Кажіть тільки те, що ви маєте на увазі. Уникайте використання слова, щоб говорити проти себе чи розпускати плітки про інших. Використовуйте силу вашого слова в напрямку істини й любові.

2. Не приймайте нічого особисто

Чужі справи вас не стосуються. Те, що інші говорять і роблять, − це проекція їх власної реальності, власної мрії. Коли ви застраховані від думки і дій інших людей, ви не зможете стати жертвою даремних страждань.

3. Не робіть припущень

Знайдіть у собі мужність поставити запитання та висловити те, що ви дійсно хочете. Спілкуйтеся з іншими так чітко, як можете, щоб уникнути непорозумінь, печалі і драми. З допомогою всього лише однієї цієї угоди ви можете повністю перетворити ваше життя.

4. Завжди робіть усе як найкраще

Ваші можливості не завжди однакові: одна справа, коли ви здорові, а інша − коли хворі. При будь-яких обставинах просто докладайте максимум зусиль, і у вас не буде докорів сумління, докорів на свою адресу та жалю.

by don Miguel Ruiz

Переклад з англійської мови: Микола Микосовський

www.SimpleReminders.info

ВМІННЯ ВИСЛУХАТИ УЧНЯ


Our-State-School-Teachers

Життя у соціумі також складається з численних розмов, ділень різною інформацією тощо. Де не глянь, скрізь стрічаємось із людським словом як таким, зокрема у школі. Важливо,щоб це все відбувалося в гармонії: щоб учні поважали своїх учителів, а ті прислухалися до їхніх прагнень чи ідей.

Одним із найважчих умінь на світі є вміння когось вислухати, і це є найвищою формою ввічливості. Без цього важко говорити про якесь афективне спілкування між співрозмовниками. Згідно з твердженням психологів, слухати не вміють приблизно дев’ять осіб із десяти. Один із філософів колись мовив таке: «Правду можуть висловити двоє − один говорить, інший слухає». Відомо, що вміння слухати передбачає готовність віддати свою увагу співрозмовникові у певному місці.

Шкільний учень, для прикладу, є окремим світом, який часами не легко до кінця збагнути вчителеві, зокрема його справжні обдарування, отримані від Творця. Найлегше когось «загнати в кут» через важкий характер, не цікавитися хлопцем або дівчиною – їх культурним, релігійним і моральним розвитком на фоні будівництва загадкового майбутнього. Що цікаво, у св. Писанні частіше можна зустріти дієслово «слухати», ніж «говорити»…

Земне життя – це спілкування та заодно дар від Бога, котрий дається людям лишень один раз. На жаль, часто дорослі не вміють чи не хочуть чути молодших. Якщо вчитель ділить клас на «кращих» і «гірших», то миру в ньому не буде, а особливо якщо «чує» тільки тих, хто йому до вподоби.

Учень завжди має шанс змінитися на краще, якщо ним зацікавлений учитель і старається його зрозуміти попри все… Якось читав приклад о. Миколи Ференца, що, мовляв, одна заможна сім’я виховувала двох дітей. Дочка була дуже слухняна, гарно вчилася й батьки були спокійні за її долю, а син у початковій школі ще поводився добре і із навчанням більш-менш проблем не було, проте коли вступив у коледж, дитину як підмінили… Багато разів за його недобру поведінку викликали батьків, а оцінки могли призвести й до виключення. Батькам вже не допомагало знайомство із вчителями, так що надія на закінчення вищої освіти сина була втрачена...

Одного разу, через деякий час, батьки випадково зустрілися з одним викладачем сина, який повідомив, що він гарно засвоює поданий матеріал, і його поведінка задовільна. Батько з подивом сказав: «Пане вчителю, то, мабуть, не наш син, ви щось переплутали». Все-таки цікавість взяла верх. Батьки подалися до директора коледжу спитати за свого сина. На диво, директор підтвердив слова вчителя, що син повністю змінився, та сказав, аби пішли до куратора групи, вказавши, в який кабінет зайти. Викликали батьки з класу сина і всі у трьох зайшли до кабінету. Там сиділа за підручниками літня вчителька. Батьки запитали її про навчання сина, але на великий подив педагог показувала їм усе мовою жестів. Син пояснив, що вчителька не може розмовляти, тільки розуміє кожного та вміє слухати.

Бачимо, що може наступити бажана зміна у поведінці учня (учениці), якщо знайдеться мудрий педагог, котрому не байдужі чужі діти. Всі на загал потребують підтримки та розуміння. Важливо теж, аби у спілкуванні з учнями вчителі ніколи не зневірювалися, почували себе впевнено, щоб досягти потрібних результатів на педагогічній ниві.
Християнська любов здатна на велику жертву. Отож якщо вчитель у взаємодії з школярами різного віку наслідуватиме небесного Вчителя-Христа, то голос будь-якого учня не буде для нього далеким, а якраз близьким… Саме так зможе виховати в інших Людину з великої літери!

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

P.S. Стаття до новоствореного журналу для вчителів середніх шкіл «Світич педагога».

Щонеділі у нашому храмі Царя Христа (м. Івано-Франківськ) в 14:00 є дитяча св. Літургія.

Під час неї діти беруть активну участь: говорять перед богослужбою свій молитовний намір, відповідають під проводом священика на різні цікаві питання в контексті недільної проповіді, беруться за руки на «Отче наш» тощо.

Службу Божу для найменших співає щоразу наш парафіяльний дитячий хор «Божі ангелята».

Ласкаво всіх запрошуємо. Дітям, які уже вміють читати, було б добре мати молитовники з текстом Літургії для кращого зосередження!

Ісус же сказав: «Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким» (Мт. 19, 14).


DSCN4750
DSCN4758

1466287_467283176716141_1122496547_n

1. Зізнайтеся, ви не можете зробити всього на свій розсуд.

Один із перших кроків, аби отримати більш тісні відносини з Богом, є визнання, що ви маєте потребу в Ньому у вашому житті. Реальність така, що ми не можемо зробити всього самостійно, тому визнання цього покаже не тільки почуття смирення у вашому житті, але також покаже Богові, що у вас є віра у Його силу й обіцянки.

2. Усуньте себе від шкідливих відносин.

Однією з найбільших перешкод у пошуку більш глибоких відносин з Богом є шкідливі відносини. Чи це будуть стосунки з родиною, друзями або співробітниками, відхід від небезпечних кроків у цьому допоможе вам дати простір та енергію, необхідну, щоб спочатку отримати право у ваших стосунках з Богом. Хоча це може здатися жорстким, щоб досягти, проте справжню свободу ви зустрінете, коли будете спроможні зосередитися виключно на ваших відносинах з Богом.

3. Підключіться до місцевої церкви або невеликої групи.

Ви не повірите, як багато значить наявність групи людей, щоб підтримати вас на шляху з Богом. Вступ у місцеву церкву чи в малу групу допоможе вам зберегти відповідальність, дасть мудрість, коли це необхідно, і навіть буде там з вами у важкі часи. Божа Церква була перетворена теж у громади, тому я заохочую вас бути приналежними до церковного товариства, яка дбає про ваші стосунки з Богом, скільки ви працюєте.

4. Читайте щодня Біблію.

Читання св. Писання є ключовим фактором. Я не кажу, що вам потрібно запам'ятати все звідти по-грецьки, але ви повинні проводити біблійне читання принаймні один раз на день. Якщо ви це просто читаєте, слухаєте подкаст або віддано йдете, читання Біблії допоможе закласти фундамент для вашої віри в Бога. Запишіть замітки, щоб могти озирнутися назад, і завжди бути прозорим при тому, що ви дізналися. Бог буде говорити способами, які не тільки перетворять вас зсередини, але також дасть вам краще розуміння про те, хто ви, як людина.

5. Зробіть молитву пріоритетом.

Молитва є ключем. Хоча молитва іноді можна розглядатися як дивна або незручна, це дійсно не так. Подивіться на молитву як на розмову між вами і Богом. Не завжди треба запалювати свічки, палити кадило чи навіть носити чорне вбрання. Просто де-небудь мирно розслабтеся та почніть розмову із Спасителем, який допоможе побудувати ваші стосунки з Ним. Бути християнином без молитви можливо не більше, ніж бути живим без дихання. Це потужна істина, і я хочу, щоб ви почали дивитися на молитву, як ваш спосіб залишатися на зв'язку з Богом. Будь-які відносини зі змістом є ті, які мають великі зв'язки.


Jarrid Wilson

Переклад з англійської мови: Микола Микосовський

Запрошуються на святкування всі охочі, жителі міста та гості. Буде цікаво й урочисто!:)

P.S. Мова про сам монастир та церкву оо. Василіян у серці Галичини тут.



ХРАМОВЕ СВЯТО

Радість у християнстві


Радість є невіддільною частиною дочасного життя. Годі собі уявити без неї суспільство. Радісні хвилини супроводжують нас протягом різних подій і здатні немовби кожен похмурий день зробити світлішим. Відомо, що не сумують на весіллі на противагу до похорону. Тож чи наше життя є теж з весільним відблиском? Чи вміємо радіти по-справжньому з Богом поза грішними скороминучими втіхами?

У давнину в Палестині наречені не відправлялися у весільну подорож під час медового місяця, а залишалися вдома і протягом цілого тижня радо приймали гостей. Вони надягали свою найкращу сукню, часто носили вінці; і вважалися королем і королевою, а їм підпорядковувалися у всьому. Адже у всьому їхньому тяжкому житті в них більше не буде такого тижня...

Вкрай важливо відзначити, що сам Ісус неодноразово порівнював життя християнина з весільним святом. Радість - головна риса християнського життя. Один студент якось раз сказав радісно про одну відому американську викладачку: "При ній я почувався, ніби купаюся в сонячних променях". 

Декотрі вважають, що християнство змушує їх робити те, що вони не хотіли б робити, і заважає їм робити, що вони хотіли б. Життєрадісність, наприклад, став дехто вважати гріхом, тоді як, наприклад, апостол Павло у Фил. 4,4 закликає "Радійте завжди в Господі, і знову кажу: радійте", а один відомий філософ навіть назвав раз дивно радість "скороминущим блаженством".

Хай, отже, нікому не забракне тут справжньої духовної радості на шляху до світлих висот!


spring-flowers-joy-wallpapers-1024x768

Ікона миру Матері Божої Ласкавої постала на зламі XVII–XVIII століть як копія Ченстоховської Богородиці. Перша згадка про неї датується 1742 роком. Ікону написав 70-літній побожний іконописець Даниїл на прохання секретаря вірменської спільноти Донінга, який завдяки палкій молитві та глибокій вірі чудесно зцілився від тяжкої хвороби очей. Він перший побачив сльози на обличчі Матері Божої. Згодом Донінг відніс ікону до найближчої вірменської церкви. Із часом слава чудотворної дії ікони рознеслась між народом. 22 серпня 1742 р. комісія визнала надприродний характер цього явища. Справжніх чуд і ласк, які отримували шанувальники Богородиці було так багато, що її назвали Ласкавою.

Розголос, який отримала ікона, був поширений завдяки папі римському Пію VI. У часі між Першою і Другою світовими війнами о. Францішек Комусевич розпочав клопотання про надання чудотворній іконі папських корон. Прохання на коронацію підписалі 20 єпископів трьох обрядів, включно з Митрополитом Галицьким кир Андреєм Шептицьким та єпископом Станиславівським Григорієм Хомишиним.

Апостольська столиця визнала ікону Матері Божої Ласкавої чудотворною і на 30 травня 1937 р. була призначена її коронація. У цій події взяли участь три конфесії, що засвідчило єдність Вселенської Церкви. Молитовна присутність 17 єпископів та великої кількості вірних – це був знак особливої присутності Матері Божої у місті Станиславові.

У 1946 році ікона була врятована від більшовиків і вивезена за новий кордон Польщі.
На прохання отців-василіян м. Івано-Франківська протягом жовтня 2009 р. – березня 2010 р. с. Августина СНДМ написала копію чудотворної ікони Матері Божої Ласкавої, маючи готові, привезені з Польщі її зразки.

5 квітня 2010 р. правлячий єпископ Івано-Франківської єпархії УГКЦ Володимир Війтишин та єпископ-емерит Івано-Франківської єпархії Преосвященний Софрон Мудрий ЧСВВ благословили та освятили копію чудотворної ікони Матері Божої Ласкавої в церкві Царя Христа монастиря отців-василіян.

З благословення своїх владик 21 квітня 2010 р. ігумен монастиря отців-василіян о. Йосафат Фітель ЧСВВ та о. Порфирій Шумило ЧСВВ освятили копію чудотворної ікони біля оригіналу Матері Божої Ласкавої в м. Гданську (Польща), 23 квітня 2010 р. – в м. Лобженіца (Польща) біля чудотворної ікони Гурецької, а 24 квітня 2010 р. – біля чудотворної ікони Ченстоховської (Польща). Ікона отримала потрійну силу: ласкавість – від ікони Матері Божої Ласкавої, потіхи – від ікони Матері Божої Гурецької та ясність – від ікони Матері Божої Ченстоховської.

На сьогоднішній час копія чудотворної ікони Матері Божої Ласкавої виставлена для загального вшанування вірних і молитви в бічному вівтарі храму Царя Христа монастиря отців-василіян м. Івано-Франківська, тож усі охочі мають можливість торкнутися своїм тілом чи душею до прекрасної Цариці неба та землі.



DSCN3866

Небувала подія відбулась 1 вересня цього року на свято 1-го дзвінка в загальноосвітній школі № 19 м. Івано-Франківська: троє місцевих священиків, а саме о. Йосафат Фітель, ЧСВВ, ігумен та парох василіянської обителі Царя Христа, що на «Майзлях», о. Миколай Микосовський, ЧСВВ, духівник згаданого навчального закладу, та о. Михайло Віхоть, колишній його учень, освятили у присутності численних учителів, школярів, батьків духовний куток – каплицю Покрови Пресвятої Богородиці.

До цього дійства неабияк спричинився шкільний директор Микола Білоокий, з ініціативи якого було виділене окреме приміщення на першому поверсі для спільної чи приватної молитви учнів.

У своїх промовах священнослужителі дякували дирекції школи за це старання, виражали радість, висловлюючи побажання, щоб подібні каплички були у всіх школах Івано-Франківська – з інтелектуальним вихованням завжди має йти в парі виховання релігійно-моральне.


DSCN3714

Latest Month

September 2014
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by chasethestars